Завершується перший рік роботи Волинської обласної ради нової каденції. За зовнішнім фасадом офіціозу та позитивної публічності не помітно внутрішньої політичної кухні. Що ж насправді відбувається у стінах обласної ради і за її межами? Про це у розмові з

Фото: 

Перший заступник голови Волинської облради, представник ВО «Свобода» Юрій Поліщук – історик з поважним досвідом роботи у сфері державного управління. У інтерв’ю посадовець розповідає про ситуацію з наповненням обласного бюджету і функціонуванням комунальних закладів, ділиться думками щодо розвитку туристичного потенціалу Волині та формування національної ідентичності.

- Минув рік роботи Волинської облради нового скликання. Що можете сказати про цей проміжок часу? Як склалися стосунки з новим керівництвом обласної ради?

- Це був непростий рік. Коронавірусна інфекція мала серйозний впив на ситуацію в країні та в області. Значну частину ресурсів довелося спрямовувати на боротьбу з COVID-19. Через карантинні обмеження скасовано ряд заходів. Проблема обмежених фінансових можливостей обласного бюджету, яка відчувалася вже за попередньої каденції, зараз тільки поглибилась. Економічна ситуація в державі теж нестабільна. Ріст цін та тарифів серйозно вплинув на добробут волинян.

Щодо взаємодії з новим головою обласної ради, то загалом у нас склалися нормальні ділові стосунки. Хоча на деякі питання у нас є різні точки зору. Наприклад, щодо реорганізації медичного коледжу у Ковелі.

Обласна рада цього скликання значно відрізняється від попередньої. Обрано багато нових депутатів. Можливо, вони менш досвідчені. Але не бачу в цьому жодної проблеми: досвід приходить з часом. Щодо мене, то моя сфера діяльності не змінилася. Відповідаю за ті ж напрямки, за які відповідав раніше. Курую роботу постійних комісій облради - з питань депутатської діяльності та місцевого самоврядування, транспорту, зв’язку та промисловості, освіти та культури, молоді і спорту.

- Ви згадували про вкрай обмежені можливості обласного бюджету. Невже ситуація настільки важка?

- Візьмімо до прикладу 2020 рік. Обласний бюджет фактично провалений. У нас навіть виникала кредиторська заборгованість по окремих закладах. Невиконання становило 30 млн гривень. Бюджет на 2021 рік спланований краще. Але це не є бюджет розвитку. Радше – бюджет виживання з дуже скромними цифрами. Він поки що виконується. Хоча не так, як би того хотілося. Перевиконання майже немає. А значить відсутні додаткові кошти, які можна спрямовувати на розвиток області.

- Зараз розпочалася процедура прийому в обласну комунальну власність закладів професійно-технічної освіти. Чи витримає область таке додаткове навантаження?

- Перші два заклади професійно-технічної освіти фактично готові до прийняття. Мова про Нововолинський центр професійної освіти і Любомльський професійний ліцей. Триває підготовка до передачі інших закладів на баланс області. На жаль, навантаження на область зростає, а фінансова база – ні. Хоча законодавство чітко каже: якщо держава передає на місця додаткові повноваження, вони мають бути підкріплені фінансово. Та про це у столиці забули. Політика уряду Зеленського ворожа до потреб громад. Якщо держава не повернеться обличчям до місцевого самоврядування, ми багато втратимо.

З огляду на те, що розмір обласного бюджету-2021, а це близько 2,4 млрд гривень, майже аналогічний бюджету-2020, картина вимальовується не дуже оптимістична. Також прогнозується скорочення базової та додаткової дотації з державного бюджету десь на 30 млн гривень. Якщо нічого не зміниться, доведеться шукати варіанти оптимізації чи реорганізації закладів. Але до такого питання слід підходити виважено та вдумливо: сім раз відмір – один раз відріж. Ми не маємо права загубити найкращі заклади і найкращі надбання.

- Рік тому завершився важливий етап децентралізації. На Волині утворилося 54 громади. Як вони себе почувають зараз? Чи достатньо спроможні та з якими проблемами стикаються?

- Не можу говорити про всі громади. Але на прикладі окремих скажу, що єдиної картини немає. Одні громади, особливо ті, які розташовані поруч з великими містами та мають на своїй території крупні підприємства, почуваються досить впевнено. А є й такі, що ледь зводять кінці з кінцями. Але в цілому склалося враження, що влада після виборів забула про громади і залишила їх наодинці з проблемами. А ось перекладання функцій з центру на місця – поширена практика. Наприклад, кожна громада має мати власну службу у справах дітей, різні відділи та управління. Але чи доцільно вдаватися до такого роздуття штату? І чи є на це відповідні ресурси? Уряд Зеленського це не цікавить.

Ще один момент. Зараз держава забирає у громад заліснені території і передає їх у лісовий фонд. Хоча багато громад можуть самостійно доглядати за ними. Зокрема з такою проблемою до обласної ради звернулися представники Старовижівської ТГ. Громада мала намір на цих землях створити власне комунальне підприємство та отримувати з нього прибутки. Але тепер змушена попрощатися з такими планами.

Інша сторона проблеми – необдумане реформування державних підприємств лісової галузі. Після ліквідації ДП «Старовижівське лісове господарство» ця громада втратить мільйони. До слова, це – не єдине таке непродумане рішення. Аналогічну ситуацію маємо на Маневиччині, де під ліквідацію потрапляє потужне ДП «Поліське лісове господарство».

Загальний висновок через рік після місцевих виборів такий: адміністративна децентралізація без фінансової децентралізації неефективна.

- Давайте про більш позитивні речі. Як історик за фахом ви не могли залишитися осторонь новини про те, що в області запланована реконструкція замку Радзивілів в Олиці…

- Я брав участь у нещодавній міжнародній науково-практичній конференції «Олика в європейській історії: відтворення історико-архітектурної спадщини». Мав можливість виступити перед учасниками. І сказав таку думку: задум чудовий. Але з його реалізацією ми напевно запізнилися років на тридцять. Історично-архітектурна та культурна спадщина Волині велика і різноманітна. Треба віддати належне усі людям, які згуртувалися навколо реалізації проєкту з відновлення замку Радзивілів. Але в Олиці є не тільки палац, а й церква, костели, в’їзна брама. Цілий історичний комплекс, який після реставрації зможе перетворитися у потужний туристичний магніт і приваблювати не тільки українських, а й закордонних туристів.

Додам, що в області є чимало пам’яток історії, які потребують реконструкції та відновлення. І розташовані вони у різних куточках нашого краю. Так, на Ковельщині в селі Гішин є найдавніша дерев’яна церква Волині другої половини 16-го століття. А скільки історичних споруд є у Луцьку, Володимирі… Ось нещодавно було створено організаційний комітет з підготовки та відзначення 600-річчя з'їзду європейських монархів у місті Луцьку. Такі події обов’язково потрібно відзначати. Під цю круглу дату можна зробити дуже великий обсяг робіт, який популяризуватиме Волинь та Луцьк не тільки в Україні, а й на міжнародній арені. А ще – залучити грантові кошти, розбудувати транспортну та туристичну інфраструктуру.

- Важлива складова політики – національна пам’ять та патріотичне виховання. На що потрібно звернути увагу передусім?

- «Свобода» як жодна з політичних сил розуміє актуальність питань національного виховання та ідентичності. Адже без свідомої нації не збудувати сучасну державу. Без знання минулого не буде майбутнього. Тому ми відновлюємо базу УПА «Вовчак». Тому проводимо конкурс авторської пісні і співаної поезії «Оберіг». У нас попереду круглі історичні дати. У 2022 році – 80-річчя створення УПА. Потрібно готуватися до цих дат заздалегідь. Ми не повинні бути пасивними спостерігачами і сприймати нав’язану ззовні інтерпретацію історії, а формувати власний дискурс та захищати свою позицію.

На жаль, Волинь втратила такий напрямок як книговидання. Є області, в яких ця сфера розвинута значно краще. На Волині є хороші талановиті автори та письменники. Але через брак коштів не можуть запропонувати свої твори читачам. Обласна влада має звернути увагу на цю проблему. Плюс якісна сучасна література виконує функцію презентації краю, сприяє залученню не тільки туристів, а й інвесторів.

Дуже важливий напрямок – виховання молоді. Потрібно розвивати позашкільну освіту. Нещодавно побував на спортивному орієнтуванні, організованому Центром національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства. В заході взяло участь кілька сот школярів, які дві доби змагалися на природі. Чим не чудовий приклад якісної організації виховного процесу? Нам потрібні здорові діти, обізнані зі своєю історію та минулим.

- Ви належите до людей, які ведуть активний спосіб життя. Це стало причиною участі у вересневому півмарафоні, який відбувся у Луцьку?

- Людина повноцінно живе тоді, коли ставить перед собою мету і досягає її. Це може бути різна ціль: у роботі, навчанні, спорті, відкритті нових місць. Серед моїх знайомих є люди, які регулярно займаються бігом. Я теж веду активний спосіб життя. За останні півтора року регулярно бігав кілька разів на тиждень. І ось мій друг на день народження зробив мені незвичний подарунок: зареєстрував мене на вересневий півмарафон у Луцьку. Це був гарний стимул. Я зрозумів: відступати нікуди, потрібно готуватися. Спочатку ставив перед собою скромну планку: аби пробігти. Потім – пробігти і вкластися у відведений час. А коли я подолав дистанцію за 2 години, то отримав таке задоволення, ніби став чемпіоном світу.

Нещодавно побачив відеоролик, де дідусь з України, якому більше 90 років, грає у великий теніс з професійними спортсменами. Звідси висновок: неважливо скільки вам років. Завжди потрібно ставити мету і намагатися її досягати. З цього складається життя.

Спілкувався Петро Герасименко

Інтерв'ю опубліковане в газеті "Твій вибір" від 11 листопада 2021 року.